З чого зроблений профіль

Полівінілхлорид (ПВХ) відноситься до найстаріших штучних матеріалів. Вперше полівінілхлорид був отриманий в лабораторних умовах в 1835 році французьким гірським інженером і хіміком Анрі Віктором Реньо. Реньо, який отримав розчин вінілхлориду, випадково виявив, що після деякого часу в пробірці утворився білий порошок. Вчений провів з порошком різні досліди, але, не отримавши ніякого задовільного результату, втратив інтерес до випадково відкритої їм речовини.

У 1878 році продукт полімеризації вінілхлориду вперше було досліджено більш детально, але результати досліджень так і не стали надбанням промисловості. Це сталося тільки в нашому столітті. У 1913 році німецький вчений Фріц Клатте отримав перший патент на виробництво ПВХ. Він припускав використовувати важко займистий полівінілхлорид замість легко займистого целулоїду. Перша світова війна перешкодила Фріцу Клатте зайнятися детальним дослідженням властивостей ПВХ і можливостей його застосування, а виробництво було припинено. Проте, Клатте по праву вважається засновником промислового виробництва ПВХ.

Виробництво ПВХ в великих масштабах почалося в 30-і роки в Німеччині. Водночас успішні розробки в цій галузі були проведені в США та Англії. Після закінчення Другої світової війни полівінілхлорид став наймасовішим матеріалом для виготовлення труб, профілів, покриттів для підлоги, плівок, кабельної ізоляції та безлічі інших пластмасових виробів.

Батьківщиною сучасних вікон з ПВХ за загальним визнанням є Німеччина. На сьогодні за різноманітністю віконних профілів, віконні ПВХ-системи є найбільш гнучкими та технологічними. Відносно низька вартість сировини й виробництва, поряд з хорошими фізичними характеристиками (низька теплопровідність, досить висока хімічна стійкість), зробили їх наймасовішими в Європі та Північній Америці.